Положення підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
ПРОЕКТ П О Л О Ж Е Н Н Япро підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
І. Загальні положення Реформування системи освіти в Україні призвели до суттєвих змін і її структурі, змісті, організації, формах і методах навчання, що викликало актуальність оновлення системи післядипломної освіти як складової, органічної частини системи безперервної освіти педагогів. Суть післядипломної освіти педагогічних працівників полягає у підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів відповідно до вимог і запитів суспільства та інтеграції у світовий освітній простір . Курси педагогічних працівників є основною складовою частиною підвищення їх педагогічної майстерності і фахової кваліфікації на підставі осмислення власної діяльності Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вдосконалення їх освітнього рівня та професійної підготовки внаслідок поглиблення, розширення та оновлення загальнонаукових та спеціальних знань та вмінь. Завдання курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій. Курси підвищення кваліфікації виконують три взаємозв’язані функції: · компенсаторну – ліквідацію прогалин у базовій освіті; · адаптивну – оперативна підготовка до змін у освітньому і суспільному житті; · розвивальну – забезпечення загальнокультурного розвитку, збагачення науковими знаннями, задоволення багатогранних пізнавальних інтересів та духовних потреб особистості.
ІІ. Нормативно-правове забезпечення Основу нормативно-правового забезпечення курсів педагогічних працівників становлять наступні документи: 1. Національна доктрина розвитку освіти; 2. Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», « Про інноваційну діяльність…»; 3. Концепція розвитку післядипломної освіти; 4. Положення про республіканський ( Автономної республіки Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної оcвіти; 5. Державний стандарт базової та повної середньої освіти; 6. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України; 7. Наказ інституту післядипломної педагогічної освіти про організацію курсового навчання педагогів; 8. Положення про організацію дистанційної форми підвищення кваліфікації у обласному інституті післядипломної педагогічної освіти 9. Положення про стажування як форму підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів; 10. Положення про екстернатну форму підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 11. Положення про очно-заочну форму ( за індивідуальним планом) підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 12. Положення про поетапну форму підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
ІІІ. Форми навчання
3.1.Навчальний процес в Хмельницькому ОІППО здійснюється за такими формами: · Стаціонарна; · Заочна; · Дистанційна; 3.2. Всі форми навчання дають базову курсову підготовку, що є підставою для проходження атестації, і розраховані на 216 годин. 3.2.1 Навчання на курсах стаціонарної форми диференційоване за змістом і тривалістю. · 4-тижневі курси (144 аудиторні години + 72 самоосвітня робота ) – для керівників шкіл, для вчителів кваліфікаційної категорії «спеціаліст» та «спеціаліст ІІ кв. категорії»; · 4-тижневі курси (144 аудиторні години + 72 самоосвітня робота ) – проблемні, на базі одного колективу однієї школи (шкіл-партнерів); · 3-тижневі курси (108 аудиторні години + 72 самоосвітня робота) – для вчителів, які читають два предмети; · 3-тижневі курси (108 аудиторні години + 72 самоосвітня робота) – для вчителів кваліфікаційної категорії «спеціаліст І кв. категорії» · 2-тижневі курси (72 аудиторні години + 144 самоосвітня робота) для вчителів кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії»; · 2-тижневі курси для працівників окремого району на базі РМК (72 аудиторні години + 72 самоосвітня робота). 3.2.2 Навчання на курсах заочної форми організовується для чітко визначених категорій педпрацівників, які з об’єктивних причин не можуть перебувати поза домівкою: вагітність, догляд за дитиною до 3 років, тривала хвороба, догляд за людиною, яка потребує піклування: 1-тижневі курси (36 аудиторних годин + 144 самоосвітньої роботи, що планується, контролюється і перевіряється працівниками ОІППО). 3.2.3 Навчання на курсах дистанційної форми організовується для педпрацівників усіх категорій, які володіють відповідним рівнем освіти та сформованими навиками користування ПК 3.3 На виконання «Типового положення про атестацію педагогічних працівників» та листа МОНУ №1/9-44 від 26 січня 2011р. в ХОІППО створюються умови для підвищення кваліфікації з кількох предметів шляхом запровадження варіативних та альтернативних форм підвищення кваліфікації: · спеціалізація; · кореспондентське навчання; · корпоративне навчання; · екстернат · організація наукового дослідження в закладі освіти 3.3.1 Для педагогічних працівників, які читають більше як два предмети, передбачені варіативні та альтернативні форми підвищення кваліфікації: спеціалізація, кореспондентське та корпоративне навчання. Вчитель, подаючи замовлення на курси підвищення кваліфікації, може вибрати будь-яку з названих форм підвищення кваліфікації, залежно інтересів, власних потреб, педагогічного навантаження з додаткових предметів. Спеціалізація, як варіативна форма підвищення кваліфікації, організовується для вчителів з методики додаткових предметів. Спеціалізація проводиться на базі ХОІППО, а, отже, потребує відсутності вчителя на робочому місці. Кореспондентське навчання, як варіативна форма підвищення кваліфікації, організовується для вчителів з методики додаткових предметів. Кореспондентське навчання – це поєднання стаціонарної та дистанційної форм підвищення кваліфікації з перевагою останньої. До проведення навчання за такою формою залучаються методисти ХОІППО, методисти Р(М)МК, методисти-кореспонденти ХОІППО. Корпоративне навчання, як альтернативна форма підвищення кваліфікації, організовується для вчителів з методики додаткових предметів. Така форма навчання передбачає активну участь педагога в діяльності районних методичних об’єднань. Екстернат, як альтернативна форма підвищення кваліфікації, організовується для вчителів кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та мають звання «Вчитель-методист», з методики додаткових предметів. 3.4 Зміст підвищення кваліфікації педагогічних працівників передбачає включення новітніх наукових досягнень та соціально-економічних тенденцій розвитку України і світу, вдосконалення форм і методів навчання, запровадження сучасних активних методик. Структура, зміст, обсяг та розподіл академічних годин між основними формами занять визнається типовими навчальними планами. Вони конкретизуються до відповідних курсів з урахування їх специфіки. Структура навчального плану є модульною. Вона складається з чотирьох модулів : соціально-гуманітарного, професійного, методичного та діагностичного. Навчальні плани і програми курсів підвищення кваліфікації розробляє ІППО і затверджуються на раді інституту.
ІV. Планування навчального процесу
4.1 Основними документами планування навчального процесу є: план- графік та програми підвищення кваліфікації, навчальні та навчально-тематичні плани; розклад занять. План-графік підвищення кваліфікації формуються відповідно замовлень Р(М)МК, ІМЦ, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, ПТУ. Пропозиції до «Плану-графіка ...» подаються методистами, працівниками кафедр в навчально-методичний кабінет організації курсової підготовки за встановленою формою та у встановлені строки. В них зазначається тривалість підвищення кваліфікації, категорії слухачів, проблеми та спецкурси, форми курсової підготовки, календарні терміни, бази педагогічних практик та стажування . Програми підвищення кваліфікації (надалі - програми) визначають науково обгрунтований зміст навчання і вимоги до рівня знань та умінь слухачів. Розробляються кафедрами спільно з методистами для кожної категорії слухачів на основі типових професійних програм (стандартів підвищення кваліфікації) та кваліфікаційних характеристик Структура програми повинна бути модульною. Програма складається з інваріантної та варіативної частин. Інваріантна частина змісту - це перелік обов'язкових навчальних модулів та видів практичних робіт із зазначенням мінімального обсягу годин, що відведено на їх засвоєння. Варіативна частина може містити два переліки. Перший - перелік навчальних модулів за вибором Інституту, призначених для врахування регіональних особливостей та специфіки професійної діяльності окремих категорій слухачів, другий - перелік спецкурсів, факультативів, тренінгів, призначених для задоволення запитів та потреб слухачів. Навчальні плани є нормативними документами Інституту, складені на основі вимог програм та графіків підвищення кваліфікації Розробляються методистами і працівниками кафедр ( науковими консультантами) для кожної категорії слухачів на основі «Планів-графіків підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти на поточний рік». Навчальні плани визначають структуру, зміст, обсяг та розподіл академічних годин між основними формами занять. Навчально-тематичні плани складаються методистами і науковими консультантами на основі програм та навчальних планів із врахуванням поточних змін. Обговорюються та погоджується з проректорами з наукової та науково-методичної роботи і затверджуються ректором інституту в установленому порядку Подаються до кабінету організації курсової підготовки не пізніше ніж за 10 днів до початку занять . До навчально - тематичного плану, як додатки, додаються план педагогічної практики та план конференції. План педагогічної практики подається на затвердження одночасно з навчально-тематичним планом, план конференції - протягом трьох перших днів роботи курсів. Розклад занять разом з навчальним планом, навчальними програмами та навчально-тематичними планами є одним з основним документом, що регулює навчальну роботу в інституті.Складається керівником групи за встановленою формою та погоджується проректором з науково-методичної роботи . Розклади погоджуються з викладачами не пізніше ніж за три дні до початку занять. Зміни у затвердженому розкладі дозволяються лише з дозволу завідувача кабінету організації курсової підготовки і, як правило, у виняткових випадках. Про всі зміни кабінет інформує викладачів, старост навчальних груп та проректора з науково-методичної роботи негайно.
V. Організаційні форми проведення занять
5.1 На курсах підвищення кваліфікації основними формами реалізації навчального процесу є: лекції, семінарські та практичні заняття, педагогічна практика, модульний контроль, конференції з обміну досвідом, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, тощо. Форми занять визначаються методистами та працівниками кафедр. Перевага надається інтерактивним формам організації навчання. 5.1.1 Лекція — вид навчального заняття, призначеного, насамперед, для ознайомлення слухачів з основним змістом відповідних модулів. Можуть бути ввідними, настановними, оглядовими тощо. Лекції проводяться лекторами: професорами, доцентами Інституту, а також провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для проведення занять. Кандидатури лекторів, які не входять до штатного розпису, мають бути погоджені проректором з науково-методичної роботи за поданням завідувачів лабораторій та відповідних кафедр. 5.1.2 Семінарське заняття — вид навчального заняття, коли викладач організує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою. План семінару розробляє кафедра, вона ж забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих та ін.) з однією навчальною групою. 5.1.3 Організаційно-настановне заняття — вид практичного заняття, що проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення підвищення кваліфікації змістом навчання (програми та ін.), порядком проведення педагогічного контролю та атестації, загальними вимогами до змісту, якості та оформлення атестаційних робіт. На занятті слухачі обирають теми курсових робіт. 5.1.4 Практичне заняття — вид навчального заняття, коли викладач організує обговорення слухачами базових теоретичних положень навчальних модулів; формує вміння і навички їх практичного застосування. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих) та в комп'ютерних класах 5.1.5 Розробка колективних та індивідуальних освітніх проектів та їх захист - це діяльність слухачів зі створення проектів для реалізації різних видів діяльності. Цільовий проект у педагогіці - це сукупність теоретичного забезпечення розв’язання конкретної проблеми та комплекс взаємозв’язаних заходів, спрямованих на переведення даного об’єкта із існуючого стану в бажаний або створення нового об’єкта протягом заданого часу при встановлених обмеженнях. Навчання педагогів практиці проектування реалізується за етапами особистісно професійного розвитку: засвоєння норм професійної діяльності; адаптація до діяльності проектування; засвоєння технологічного циклу професійної діяльності; корекція професійної позиції на основі рефлексії власного досвіду; практична реалізація діяльності з проектування; створення умов з експертизи проектів. Захист слухачами курсових робіт — заключний етап підвищення кваліфікації. Йому передує рецензування курсових робіт науковими працівниками кафедр. Захист здійснюється перед комісією, яка призначається наказом ректора. Склад комісії: голова (представник ректорату або завідувач кафедри) та керівники навчальної групи. Результати захисту визначаються оцінками «зараховано» або «не зараховано», відповідно оформлюються в журналі обліку курсів. Дані результати є підставою для видачі слухачам посвідчення про підвищення кваліфікації. 5.1.6 Конференція ( від латинського слова konfero – збираю в одне місце ) - збори, нарада, обговорення певних питань і проблем. Конференція в системі курсів – семінарське заняття. Види конференції: тематичні ( відповідно до спецкурсу, проблеми, яка визначена планом курсів); з досвіду роботи педагогів; науково-практичні ( з впровадження нових методик, технологій, програм, тощо.) Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План підготовки та проведення конференцій розробляє методист та науковий консультант, керує заняттями керівник групи або науковий консультант. У конференції можуть брати участь провідні викладачі кафедр, вчителі, запрошені. Конференція з обміну досвідом — це інтерактивний вид заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної або управлінської діяльності, власного передового досвіду. 5.1.7 Консультація — вид навчального заняття, коли слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення конкретних положень чи аспектів їх практичного використання. Консультація проводиться за встановленим розкладом або за усної домовленості з викладачем. Фіксується в журналі обліку курсів. 5.1.8 Педагогічна практика - обов'язковий компонент роботи слухача на курсах підвищення кваліфікації. Має на меті отримання слухачем професійних навичок, умінь, ознайомлення з ППД та інноваційною діяльністю навчальних закладів, а також навичок аналітичної роботи. Зміст та мета педагогічної практики має відповідати проблемі та темі спецкурсу. Об’єкти педагогічної практики узгоджуються з відділами( управліннями ) освіти та навчальними закладами на базі яких організовується її проведення. План педагогічної практики формують керівники курсів і як додаток до навчально-тематичного плану подають на затвердження. Керівники курсів заздалегідь повідомляють адміністрацію навчальних закладів про зміст та термін проведення практики та консультують педпрацівників щодо її проведення. Викладачі, які керують практикою, проводять інструктаж слухачів про діяльність щодо виконання завдань практики. Залежно від категорії слухачів практика може бути: педагогічною, управлінською. До проведення педагогічної практики на базі навчального закладу залучається персонал об’єкта на умовах оплати відповідно до «Інструкції про розподіл та оплату навчальних занять на курсах при ІППО». 5.1.9 Самостійна робота слухача є одним з засобом засвоєння змісту програм підвищення кваліфікації. Організується і всебічно забезпечується на всіх етапах підвищення кваліфікації. Зміст самостійної роботи слухача та її обсяг визначається програмами підвищення кваліфікації, навчальними та навчально-тематичними планами, методичними матеріалами, відповідно до визначених модулів. 5.1.10 Виконання курсової (докурсової) роботи — головне завдання самостійної роботи слухача, її рівень та якість є одним із показників успішності слухача під час підвищення кваліфікації. Курсові ( докурсові) роботи можуть бути представлені як реферати, творчі роботи, методичні розробки, методичні рекомендації, проекти, бізнес-плани, авторські програми. Вимоги до структури, змісту, рівня, оформлення курсової роботи, рекомендації щодо її написання визначаються спеціальними вимогами.Переліки рекомендованих слухачам тем курсових робіт розробляють і своєчасно коригують кафедри. Допускається написання слухачем курсової роботи за власне обраною темою, яка погоджена з науковим консультантом. Курсові роботи здаються для рецензування науковому консультанту курсів у першій половині навчальних занять. Викладач зобов’язаний прорецензувати роботу і повідомити слухача про результати до проведення атестаційних занять. Курсові роботи після їх захисту зберігаються 1 рік, а потім утилізуються у встановленому порядку. Окремі роботи, які мають наукову та практичну цінність, за рекомендацією викладачів можуть передаватися на тимчасове зберігання до лабораторій та бібліотеки Інституту та освітянських часописів.
VІ. Педагогічний контроль та діагностика
Педагогічний контроль — необхідний компонент навчального процесу, що забезпечує зворотний зв'язок, визначення рівня досягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації та діагностику навчального процесу. Основними видами педагогічного контролю є: вхідне діагностування, самоконтроль, поточний контроль, вихідне комплексне діагностування, підсумкове діагностування, захист курсових робіт. Вхідне діагностування призначено для визначення стартового рівня компетентності слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання методом комп'ютерного тестування, контрольних робіт або анкетування. Бажано щоб зміст завдань передбачав соціально-гуманітарну і професійну спрямованість. Організовує та керує ходом діагностування керівник навчальної групи, технічне забезпечення при умові комп’ютерного тестування здійснює центр інформаційних і комунікаційних технологій. Поточний контроль проводиться з метою визначення успішності навчальної роботи слухачів і спонукання їх до регулярної роботи. Частоту контролю, форми його проведення , зміст визначено навчальними планами курсів. Як правило, зміст контрольних завдань відповідає певному модулю (частині програми підвищення кваліфікації). Вихідне комплексне діагностування призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації кожним слухачем. Це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчальних модулів на підставі результатів поточного контролю та результатів виконання навчальних завдань і курсової роботи. Планується і забезпечується профілюючими кафедрами, проводиться, як правило, керівником навчальної групи спільно з науковим консультантом. Результати вихідного комплексного діагностування фіксуються належним чином в журналі обліку роботи курсів та в посвідченні слухача. Підсумкове анкетування слухачів — один із способів опитування слухачів для отримання статистичних даних про їх ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання. Дані підсумкового анкетування використовуються для діагностики організації підвищення кваліфікації слухачів, корекції змісту, методів навчання тощо. Анкетування та опрацювання анкет організовується навчально-методичним кабінетом організації курсової підготовки за спеціально розробленими анкетами на заключному етапі курсів. Узагальнені результати за встановленою формою і в встановленому порядку подаються проректорам, завідувачам кафедр та керівникам груп.
VІІ. Матеріально-фінансове забезпечення і правовий статус
1. Слухачі курсів мають право користуватися навчальними лабораторіями, кабінетами, аудиторіями, бібліотекою, читальним залом, телекомунікаційною технікою; вносити пропозиції щодо удосконалення навчального процесу. 2. Слухачі курсів зобов’язані дотримуватись правил внутрішнього розпорядку Інституту, виконувати всі види навчальної роботи, встановлені планами та програмами. 3. Перебування педагога на курсах оплачується згідно з чинним законодавством /добові, проїзд, проживання / за рахунок сторони що відряджає. Інститут післядипломної педагогічної освіти на час навчання створює умови для організації навчального процесу. 4. Якщо слухач курсів систематично пропускає заняття без поважних причин ( більше за третину годин, передбачених навчальним планом), він відраховується зі складу курсантів і не отримує посвідчення.. . 5. Мінімальна кількість слухачів в академгрупі , як правило, не менше 25осіб. 6. Поділ на підгрупи та оплата годин на курсах визначається ««Інструкцією про розподіл та оплату навчальних занять на курсах при ІППО».