У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом продемонстрували прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.

Українська держава зможе розвиватися далі лише за умови, що вона буде знати своє минуле і при цьому пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.

Події останніх років, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.

Особливого значення в системі патріотичного виховання учнів у навчальних закладах приділяється проведенню Першого уроку, який за змістом та формами роботи є уроком громадянського становлення особистості.

Перший урок у 2015/2016 навчальному році рекомендуємо провести на тему «Ми – нація єдина!». 

Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння цілісності й соборності України, усвідомлення особистої відповідальності за долю держави, українського народу та процеси становлення України як єдиної політичної нації.

Лейтмотивом Першого уроку має стати ідея розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та єдності української політичної нації. При цьому важливо розуміти, що об’єднання різних етносів і регіонів України є визначальним для національного відродження, розбудови й удосконалення суверенної, правової держави і громадянського суспільства. Лише завдяки почуттям національної єдності, злагоди, миролюбності можна зміцнити Україну.

Під час уроку мають бути реалізовані такі завдання:

• ознайомлення учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
• виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну;
• сприяння усвідомленню школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й демократичних засад державного устрою;
• формування правової культури, правосвідомості учнів, їх поваги до Конституції України, Законів України, усвідомлення своїх прав, свобод та обов’язків;
• формування готовності служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;
• виховання людяності, гідності, справедливості, толерантності, відповідальності – основних моральних цінностей, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні;
• мотивування учнів до усвідомленої поведінки на основі розуміння та прийняття ними морально-правових регуляторів життя суспільства і держави;
• формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, засудження військової агресії;
• формування мовленнєвої культури;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Під час підготовки до проведення Першого уроку рекомендуємо опрацювати нормативно-правове і методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, що визначає основні акценти й змістову лінію уроку.

Окрім того, на етапі підготовки до уроку педагогу варто ознайомитися з науковою, науково-популярною, художньою літературою національно-патріотичного спрямування, яку видано впродовж 2013-2015 рр..

Це сприятиме усвідомленому розумінню суспільно-політичних змін у країні та забезпечить поглиблене опрацювання термінів «патріотизм», «нація».

Реалізації вищезазначених завдань уроку сприятиме створена вчителем урочиста атмосфера, емоційне піднесення, що налаштовує та спонукає учнів до вивчення історії України, рідного краю, усвідомлення школярами спільних цінностей української нації, викликає бажання дізнатися більше про життя і творчість видатних українців.

Для ефективного проведення Першого уроку важливим є не лише знання педагога та вміле врахування ним вікових й психологічних особливостей дітей, а й особистий приклад, його погляди та практичні дії, відвертість, емоційність, оптимізм та активна патріотична позиція вчителя.

Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, використання жовто-блакитних кольорів, національного вбрання, що підкреслить єдність української нації.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога. Глибоке та усвідомлене сприйняття теми забезпечить відповідне оформлення класної кімнати (залу). Зокрема, рекомендуємо використовувати: зображення державної символіки України – Прапор, Герб, Гімн; географічні карти України, Хмельницької області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю; тексти художніх творів патріотичного спрямування; світлини пам’ятних місць рідного краю; афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.

Моделюючи структуру та зміст Першого уроку в початковій школі, необхідно спиратись на здобутий особистістю морально-духовний фундамент у дошкільному віці та в процесі родинного виховання.

Основний зміст Першого уроку для молодших школярів доцільно спрямувати на соціалізацію особистості, набуття нею громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил. При цьому важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини; дитячої спільноти; як учня; жителя міста чи села; виховувати в неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У ході проведення уроку для цієї вікової групи радимо використовувати художні твори для читання та драматизації, різноманітні тексти виховного і повчального змісту. Їх аналіз та обговорення сприяє вихованню в молодших школярів любові до рідного краю і своєї Батьківщини, поваги до національних традицій і символів українського народу, формуванню почуття гордості за відомих людей України, турботливого ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

Як правило, такі тексти готуються вчителем заздалегідь та сприяють поглибленню знань дітей, зокрема: про походження назви столиці нашої країни, рідного міста чи села, річки та інших географічних назв України; про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).

Орієнтовні зразки текстів для читання в початковій школі, що допоможуть дітям дізнатися більше про символи рідної Батьківщини, розміщено у додатку .

Складовою Першого уроку для учнів молодшого шкільного віку може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни тощо.

Для учнів 1-4-х класів рекомендуємо використати серію творчих завдань.

1. Складіть казку про свій рід (родину, сім’ю).

2. Складіть казку про Україну (або свій рідний край).

3. Зберіть поштові марки на тему: визначні (історичні) місця та видатні люди України,Хмельниччини; пам’ятники України.

4. Малювання на тему: «Малюнок сім’ї» або «Дім. Дерево. Людина», «Ти у мене єдина, Україно», «Ми всі єдина сім’я» (про традиції різних народів), «Як тебе не любити, мій рідний краю!», «Які ми, українці?» (які риси характеру притаманні нам).

5. Конкурс малюнків на кращу шкільну символіку.

6. Міні твори на тему: «Моя Україна», «З історії мого рідного краю», «Мій рід (родовід)», «Козацькому роду нема переводу», «Найвідоміші українці», «Я і моя улюблена казка», «Моє рідне місто (село)», «Я і моя улюблена народна пісня», «Я горджусь тобою, Україно!», «Я і культура мого народу», «Україна через 20 років».

7. Виборювання дітьми почесного права сфотографуватися біля державного прапора України, який знаходиться у школі (для кращих знавців рідної мови, переможців конкурсів, змагань, фестивалів).

8. Вікторина «Люби, вивчай свій рідний край» :

• Як називається наша Батьківщина?
• Які символи нашої держави ти знаєш?
• Що являє собою герб України?
• Які кольори на прапорі України?
• Чому Черкащину називають шевченківським краєм?
• Як називається урочиста пісня, що є символом держави?
• На якій вулиці знаходиться твоя школа?
• Яка річка протікає через твоє місто (село)?
• Які села та містаХмельниччини ти знаєш?

Доцільними будуть запропоновані дітям проблемні питання, що спонукають їх до діалогу, висловлювання власної позиції та ставлення до відповідних учинків. Так, наприклад, мотивувати дітей до вдумливого аналізу своєї поведінки та готовності бути гідним громадянином України можна через низку запитань:

• Чи згодні ви з висловом: «Без верби й калини нема України»? Чому так говорять?
• Як ви розумієте прислів’я: «За рідний край і життя віддай»? Чому?
• Чи задумувався ти над тим, що людина, зриваючи гарну квітку, робить біднішим свій рідний край?

Під час проведення Першого уроку учитель може запропонувати тестові методики та завдання, результати яких використати для подальшого проектування (корегування) виховного процесу, а саме: формування патріотичних почуттів, соціальної та громадянської компетентностей особистості.

З метою виявлення знань змісту понять «родина», «рідня», «рід», «родовід» у дітей 2-3-х класів рекомендуємо використати тестові завдання :

1. Родина – це…

а) мама, тато, діти, бабусі, дідусі, усі родичі;

б) члени сім’ї, які живуть разом;

в) рідна земля.

2. Рідня – це…

а) усі родичі, які є в людини;

б) тільки ті родичі, які живуть в одному помешканні;

в) сім’я.

3. Рід – це…

а) усі давні і теперішні родичі;

б) усі давні родичі;

в) усі теперішні родичі.

4. Родовід – це…

а) імена родичів, які ми знаємо;

б) імена всіх родичів: давніх і теперішніх.

5. Запишіть імена і по батькові членів вашої родини

Для учнів 2-4-х класів пропонуємо такі тестові завдання :

1. Віднови прислів’я та поясни його зміст.

Батьківщина, без, людина, що, соловей, пісні, без.

2. Продовж речення.

Моя Батьківщина – __________________________________________________

Бути справжнім українцем – значить, __________________________________

Патріотом називають людину, яка _____________________________________

Громадянин України – це той, хто ______________________________________

Я хотів би бачити свою Батьківщину____________________________________

День незалежності України ___________________________________________

Найбільші міста України ______________________________________________

Найбільші ріки України _______________________________________________

Найбільші озера України_______________________________________________

Що ти можеш зробити для того, щоб зберегти багатство і красу нашої Вітчизни? ________________________________________________________

Якими народними промислами займалися Українці у давнину? ________________________________________________________________

З метою виявлення рівня розуміння цінності Батьківщини молодшими школярами рекомендуємо використати експериментальні методики «Розуміння гуманістичних цінностей» (для учнів 3-4 класів), де учням необхідно віднайти правильний варіант серед запропонованих відповідей, який найбільше підходить до поданого поняття та правильно розкриває його сутність, наприклад:

1. Любити Батьківщину – це…

а) знати й шанувати історію, мову, культуру свого народу;

б) брати участь у добрих справах;

в) знати Гімн, Герб, Прапор України.

2. Патріот – це той, хто…

а) любить свою Батьківщину, свій народ;

б) любить те місце, де народився;

в) любить свій рідний край.

Використання методики незакінчених речень допоможе у вихованні патріотичних почуттів, правової культури, основних моральних цінностей – людяності, гідності, справедливості, толерантності, відповідальності.

Пропонуємо орієнтовні приклади незакінчених речень:

1. Для мене Батьківщина – це…

2. Моя Батьківщина – це…

3. У ставленні до батьків я маю…

4. У ставленні до Батьківщини я маю…

5. Я маю право…

6. Моїми обов’язками є…

7. Громадянин України – це той, хто…

8. Бути патріотом означає…

9. Я люблю свою рідну землю, тому що…

10. Любити свій рідний край означає…

11. Я можу зробити для моєї Батьківщини…

12. Я покладаю надію на Батьківщину…

Додаток

Тексти для читання

Ці тексти можна використати  при проведенні першого уроку

НАШ ОСНОВНИЙ ЗАКОН

Не так уже й давно, а саме – 28 червня 1996 року, народилася в нашій незалежній державі Конституція України – наш Основний Закон.

Ти, друже, напевно, чув від дорослих, що закони взагалі, яких є чимало, визначають і підказують нам усім – і малим, і дорослим, – як жити у своїй країні та з її сусідами у злагоді й мирі. А Конституція України визначає, якими бути всім отим законам. Одне слово, Конституція – це така собі «матінка» всіх інших законів!..

Слово «конституція» походить із латинської мови, якою говорили ще в Стародавньому Римі. А означає воно «устрій», «установлення», тобто будь-яка конституція визначає, якій бути державі, де ми живемо, а також – наші права та обов’язки.

А вони є в усіх і в кожного!

Скажімо, твої батьки мають піклуватися про тебе, а ти повинен помагати їм у всьому, слухатися їх, поважати дорослих і своїх ровесників; Зрозуміло, тоді й вони поважатимуть тебе. Адже в Конституції України записано, як то кажуть, чорним по білому, що «діти рівні у своїх правах незалежно від походження».

А ще там записано, що «будь-яке насильство над дитиною переслідується законом». Отже, твої права оберігаються державою: ніхто й ніколи з дорослих не може примусити тебе чинити щось погане чи зле, не може зашкодити тобі, твоїй гідності й честі!

Але й ти, друже, мусиш чинити так само: ні¬кого ні до чого не змушувати, жити за правилами та законами нашої країни, бути її відданим громадянином!..

Отже, друже, пам’ятай: Конституція України – то життєвий дороговказ і для тебе, і для мене, і для всіх-усіх сущих в Україні, і для самої нашої держави – теж! А «день прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України», – так записано в самій Конституції!..

ЛЕГЕНДА ПРО ПШЕНИЦЮ

У ті давні часи, коли перші люди були в раю, ніхто не знав, що таке голод. Душі їх були чисті, мов сніг, і невинні, мов травневі квіти. Усі люди були наче одна родина, де панувала гармонія та любов.

Але сатана, злий дух всесвіту, посіяв гріх у душах людей. Відтоді почалося життя людського роду, повне мук, сліз і неспокою. Важкий тягар придавив раптом їхні серця і водночас уперше вони відчули голод. Адже їх нива не родила, бо в землі не було насіння.

Був на небі один ангел, який дуже любив і жалів людей. Полетів він до Божого престолу.

Господи! – промовив ангел. – Дозволь мені допомогти знеможеним, їх нещастя вогнем палить мою душу!

Іди й допоможи людям, – лагідно всміхнувся Бог.

Мов блакитна квітка, злетів із неба ангел і спустився на землю. Але люди, втративши чистоту душі, втратили і здатність бачити ангелів. Вони могли бачити тільки земні речі.

І ангел засмутився. Золоті блискучі сльозинки полилися з його очей і засіяли землю...

Улітку нива засяяла стиглим, неначе щире золото, зерном. Вдячні люди падали навколішки, тремтячими руками пригортали і цілували хліб, дарований їм небесами...

Тепер нема у світі таких розлогих та родючих степів, як в Україні, де влітку хвилюються безмежні лани, засіяні українським золотом. І споконвіку поважає український народ пшеницю. Любить так, що навіть для свого національного прапора вибрав кольори золотої пшениці та блакитного неба.

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок – із жовтих сонечок-кульбаб або з кленових листочків – короною чи просто з’єднуючи в барвисте коло лісові й лугові квіти.

Впліталося до віночка багато різних квітів, як-от: ружа, калина, безсмертник, деревій...

 Кожна рослинка неповторна.

Барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Узимку відвар барвінку п’ють від простуди, улітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть з нього весільні віночки. Цілий рік його шанують, бо вважають символом життя.

Безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському.

Цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

Любисток і волошки у віночку – це символ людської відданості.

Ромашка ж приносить не тільки здоров’я, але й доброту та ніжність, і вплітають її з кетягами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають з вусиками хмелю – символу гнучкості й розуму.

А всього в українському віночку дванадцять квіточок, кожна – лікар, оберіг. 

ВОГОНЬ − БАТЬКО, ВОДА − МАТИ…
Думки про національну символіку

Темно. Ніч. Ще ніч. І ти чекаєш ранку. Ти дивишся на небо – а воно як море. Як темне море. От викотилась би на нього золота діжа і враз би засяяло. І все навколо звеселилося б, ожило. Аякже: сонце встане – то й ранок настане. «Коли сонечко пригріє, то й трава зазеленіє», – кажуть люди.

А ще вони кажуть: «Куди водиця тече, там травиця росте». Звісно, без сонця й води все марніє. Бо вогонь і вода народжують життя. Світло й вода. Люди вірять: сонце – батько, вода – наша мати. А де тато й мама, там і син. От і Трійця Свята. Так і називався колись тризуб наш. Герб України. Бо він давній. Ще в князя Володимира був гербом. А люди знали його ще з трипільських і давніших часів. І завжди шанували цей знак як Дерево Життя, бо вірили у святість Народження, цінували красу Пробудження. І вірили вони в чарівну силу барви життя, чистої і справедливої. Якої саме барви? Ти скажеш і сам, як глянеш на ранкове небесне море. Бо побачиш: вогонь (сонце) – жовтий (золотий), вода (небо) – синя. Або як спостерігатимеш ранкову річку чи ранковий ставок: сонце золоте сяє із синьої (голубої) глибини. А люди кажуть: «Як небесна височина, так морська глибина».

Вогонь і Вода.

Сонце і Небо.

Осяяна сонцем пшениця й небесна блакить. Життя. Україна. Отож і полощеться на весняному вітрі синьо-жовтий прапор і тішить пробуджені душі, єднаючи нас із нашою історією.

А щоб жила наша держава, щоб не вмирала її історична слава і жадана воля, народ обрав собі пісню-оберегу, пісню-гімн, якою стверджує свою незнищенність, утверджує свою полум’яну любов до Батьківщини, замовляє світлу майбутність. Слова цієї пісні написав ще 1862 року Павло Чубинський, а музику до них склав 1863 року композитор Михайло Вербицький. Називається вона «Ще не вмерла Україна». І лунає вона тепер понад світом, розносячи болючу славу України, а Україні виборюючи світлу долю. 

М. Підгарянка

ЛЕГЕНДА

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними вчинками). Люди запам’ятали його і прозвали Прапором.

А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.

Вони стали державними символами України.

А.Сокол, О. Конечна. Уривок з книги «Моя країна – Україна».