6 частина Основними базовими поняттями програми визначено
здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, здоров’язбережувальну компетентність,
здоров’язбережувальні компетенції.
Здоров’я у чинній програмі розгадається не лише як
стан, а й, насамперед, як процес формування, збереження, зміцнення і відновлення
фізичної, психічної, соціальної та духовної його складових.
Під здоровим способом життя мається на увазі спосіб
життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження, зміцнення і
відновлення здоров’я. Акцентовано увагу і на необхідності розуміння учнями
безпечної поведінки як такої, яка не загрожує їх життю і здоров’ю та безпеці
інших.
Поняттям програми, яке уможливить ефективну роботу
вчителя, є поняття ключової здоров’язбережувальної компетентності як здатності
учня застосовувати всі належні компетенції, виражені у знаннях про здоров’я,
здоровий і безпечний спосіб життя, володінні способами навчальної й здоров’язбережувальної
діяльності, ціннісному ставленні до власного здоров’я в конкретних навчальних і
життєвих ситуаціях та обставинах, діях на користь збереження життя і
формування, зміцнення й відновлення здоров’я.
Здоров’язбережувальні компетенції учня, які в
комплексі (за умови їх досягнення) уможливлюють реалізацію
здоров’язбережувальної компетентності, виражено через такі його дії: розповідає,
називає, розпізнає, наводить приклади, відтворює, порівнює, аналізує, пояснює,
уміє, дотримується правил.
Структурування змісту програми здійснено відповідно до
вимог Державного стандарту загальної початкової освіти: у ній є розділи «Здоров’я
людини», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я», «Психічна
і духовна складові здоров’я».
Програмою передбачено можливість змін відповідно до
авторського викладу, робочого плану школи, необхідності реагування на конкретні
умови перебігу навчально-виховного процесу, застосування інтерактивних
педагогічних технологій, що передбачає практичне спрямування уроків, на яких
відбувається відпрацювання учнями конкретних здоров’язбережувальних навичок і
умінь, належних поведінкових навичок, їх мотивація на здоровий і безпечний
спосіб життя, розв’язання конкретних навчальних і життєвих ситуацій, що
сприятиме ціннісному спрямуванню школярів щодо життя і здоров’я власного та
інших людей. Саме тому в структурі уроків з основ здоров’я слід передбачити
навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів. Програма містить
достатню кількість практичних робіт, які діти можуть виконувати не лише на
уроках, а й, що заохочується, переважно вдома з батьками.
Урахування компетентнісного підходу при розбудові
програми предмета «Основи здоров’я» уможливило її базування на використанні
основних понять здоров’язбережувальної компетентності як ключової, а відтак — формування
її змісту на основі сучасного понятійного апарату педагогічної валеології та
відповідних йому методичних принципів і підходів.
На вивчення основ здоров’я в 1-му класі типовими
навчальними планами початкової школи передбачено 1 годину на тиждень.
У 2012/13 навчальному році
початкова школа працюватиме за оновленою навчальною програмою з фізичного виховання.
Основною метою фізичного виховання в початковій школі є формування
у школярів стійких мотивів і потреб відносно свого здоров’я, фізичного розвитку
і фізичної підготовленості, комплексного розвитку здібностей і психічних
якостей від народження, використання засобів фізичного виховання в організації здорового
способу життя.
Головними
завданнями фізичного виховання в початковій школі є:
• створення
умов для забезпечення оптимальної рухової активності дітей, досягнення ними достатнього
рівня фізичної функціональної підготовки;
• сприяння
соціальному, біологічному і психічному благополуччю учнів;
• удосконалення
навичок базових рухових дій і використання їх у побуті та ігровій діяльності;
• розширення
рухового досвіду молодших школярів;
• формування
загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження
та зміцнення здоров’я;
• формування
інтересу до використання фізичних вправ як важливих складових здорового способу
життя;
• розширення
функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку
основних фізичних якостей і здібностей від народження;
• формування
практичних навичок відносно самостійних занять фізичними вправами і проведення
активного відпочинку.
Під час роботи з удосконалення навчальної програми з
предмета «Фізична культура» були враховані основні вимоги до навчальних
програм: узгодженість зі стандартом
галузі; придатність для всіх учнів; наступність і прогрес; зручність
користування.
Предметом навчання в початковій школі у галузі
фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою
спрямованістю.
Виходячи
із сучасних вимог до фізичного виховання учнів і вимог до навчальних програм,
була здійснена спроба відійти від традиційної структури її побудови і
запровадити новий підхід — розподіл навчального матеріалу за «школами», до
кожної з яких увійшли вправи, споріднені за способом рухової діяльності, а
саме:
• школа культури рухів;
• школа пересувань;
• школа м’яча;
• школа активного відпочинку (рекреації);
• школа сприяння розвитку фізичних здібностей.
Теоретичний
матеріал, вміщений у програмі, тісно пов’язаний із практичним матеріалом, спрямований
на виконання двох функцій: бути критеріями для планування викладання і навчання
і надавати об’єктивні критерії для оцінювання навчальних досягнень учнів.
У
програмі враховано принцип ускладнення видів діяльності учнів (репродуктивна,
продуктивна, творча); особливості психічних процесів молодших школярів;
особливості діяльності учнів залежно від характеру знань, які засвоюються.
У кінці
кожної «школи» подаються контрольні навчальні нормативи і вимоги. В таблицях
контрольних навчальних нормативів і вимог з деяких видів випробувань
з’являється поняття «норма». Вона відповідає показникам тестової частини «Крок
до здоров’я» фізкультурно-оздоровчого патріотичного комплексу школярів України «Козацький
гарт», що є нормативною основою фізичного виховання школярів. Поняття «норма»
характеризує належний (безпечний) рівень фізичного здоров’я.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів початкових класів з фізичної культури здійснюється
вербально.
Програма
передбачає реалізацію змісту предмета в обсязі трьох годин на тиждень. Вона не
встановлює чітко визначеної кількості годин для вивчення тих чи інших розділів.
Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їхні інтереси та здібності,
стан спортивно-матеріальної бази навчального закладу, кліматичні умови, вчитель
самостійно визначає кількість годин на вивчення складових кожної «школи».
Виходячи
з регіональних особливостей і умов навчання, на місцях допускається внесення
змін і доповнень до змісту базової програми в обсязі не більше 20 % від
загальної кількості годин.
Враховуючи психологічні
особливості молодших школярів, уроки фізичної культури необхідно проводити на
фоні позитивних емоцій учнів, творчо використовуючи для цього ігровий метод,
музичний супровід, сучасні комп’ютерні технології тощо.
Типовими
навчальними планами для 1 класів загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням українською мовою передбачено 1годину на предмет «Музичне мистецтво», 1годину на предмет «Образотворче мистецтво»,
або 2 години на інтегрований курс «Мистецтво».
Звертаємо
увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з
вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи
з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту
від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу
передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог Державного
стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково
1 годину за рахунок варіативної складової навчального плану.
Рекомендації з предметів художньо-естетичного циклу
розміщено в розділі «Предмети художньо-естетичного циклу».
Метою навчального предмета «Трудове
навчання» в початковій школі є формування і розвиток у межах вікових можливостей учнів предметно-перетворювальної
компетентності, яка дає їм можливість самостійно
розв’язувати предметно-практичні завдання та побутові проблеми. Для досягнення зазначеної
мети передбачається виконання наступних завдань:
• формування в межах вікових можливостей учнів
узагальнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з
дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;
• розвиток творчих технічних здібностей, засвоєння
елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок
операціоналізації ручних технік обробки матеріалів;
• набуття досвіду предметно-перетворювальної
та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних
дій ручними техніками для оволодіння в основній школі основами технологій;
• виховання в учнів ціннісного ставлення до
себе як суб’єктів предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення
до людей праці та різних професій, трудових традицій українського народу та
інших народів світу.
Зміст курсу «Трудове навчання» визначається за такими
змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість,
декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія
передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової
діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне
уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний
кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці
предметна діяльність є водночас і пізнавальною. А тому діяльність, яка
передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом
їхнього розумового розвитку.
Навчальну програму побудовано за такими принципами:
• навчальний матеріал диференціюється за
видами діяльності (згинання, складання, різання, ліплення тощо) та конструювальними
матеріалами (папір, картон, пластилін, природні та штучні матеріали та ін.),
які ускладнюються в кожному класі залежно від просторово-предметних
характеристик виготовлення виробів (за шаблоном на площині, за шаблоном на
площині з елементами творчості, об’ємні, об’ємні з елементами творчості);
• практичні роботи диференціюються впродовж
навчального року залежно від календарних свят (державних і релігійних),
регіональних традицій і звичаїв, які ускладнюються в кожному класі через добір
об’єктів праці учнів відповідної складності.
Окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація
робочого місця на уроці, безпека користування інструментами та матеріалами,
бережливе та економне ставлення до використовуваних матеріалів, навички самообслуговування
та ін.) є наскрізними, набуті учнями знання, вміння та навички виявляються і
піддаються розвиткові на кожному уроці в школі, на заняттях у групі
продовженого дня та вдома.
На вивчення трудового навчання в 1-му класі Типовими навчальними
планами передбачено 1 годину.
У 2012/2013 навчальному році робочі навчальні плани для 2-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою
навчання; з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови
національної меншини; з навчанням російською чи іншою мовою національної
меншини, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. №
682.
Для
спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні
плани для 2-4 класів розробляються
за Типовими навчальними планами
спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і
науки України від 13.03.2006 р. № 182.
Для
спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного
циклу робочі навчальні плани для 2-4
класів розробляються за Типовими
навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов
та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства
освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з
урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин,
визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від
29.11.2005 р. № 682).
Організація
навчання у 2-4 класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до
Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженим Міністерством
освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням
колегії МОН від 24 травня 2006 року).
Рекомендації щодо організації навчально-виховного
процесу в 2-4 класах вміщено в
інструктивно-методичному листі від 09.06.2011 р. №1/9-454 «Про особливості
організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах
у 2011/2012 навчальному році» (додаток 1: «Про
організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх
навчальних закладів у 2011-2012 навчальному році».
|